SA国际传媒

Св?тлана Духович – Ватикан

Минулого тижня, в?д 14 до 17 серпня 2024 р., Укра?ну в?дв?дав Кельнський архи?пископ кардинал Райнер Мар?я Вельк?. Сво?ми спостереженнями та враженнями в?д побаченого та почутого п?д час зустр?чей з представниками духовенства та перес?чними укра?нцями в?н под?лився в ?нтерв?ю для “Domradio”, мультимед?йно? ?нформац?йно? платформи, що д?? при Кельнськ?й д??цез??.

П?дтримати людей – це важлив?ше за будь-яку загрозу

Зах?дно?вропейських журнал?ст?в, як? не були в Укра?н? п?д час в?йни, завжди ц?кавить питання безпеково? ситуац??. В?дпов?даючи на запитання, кардинал зазначив, що ця ситуац?я була дуже р?зною. Наприклад, п?д час його перебування в Ки?в?, практично, щодня лунала протипов?тряна тривога. «? найц?кав?ше було те, – зауважив в?н, – що багато людей, мабуть, наст?льки звикли до ц??? ситуац??, що просто продовжували займатися сво?ми справами ? клопотами. З ?ншого боку, ймов?рно, ?сну? також велика дов?ра до систем “Патр?от”, як? мають забезпечити захист, зокрема, Ки?ва. ?снують вимоги, що д?ти та п?дл?тки повинн? йти до укритт?в, коли луна? сигнал тривоги. ? п?д час деяких наших зустр?чей, на яких були присутн? д?ти та молодь, ми повинн? були йти з ними в укриття, коли спрацювала пов?тряна тривога. Тож досв?д дуже неоднозначний». ??рарх додав, що пов?тряна тривога лунала також ? коли вони вже сид?ли в н?чному по?зд? з Ки?ва до Львова. «Але не те, щоб я в?дчував себе у небезпец?, – п?дкреслив в?н. – Було важливо бути там. Для мене важлив?шим за будь-яку можливу загрозу було зустр?тися з людьми ? дати ?м знак над?? ? п?дтримки».

Пошана до геро?в

«Ви багато сп?лкувалися з багатьма людьми в Укра?н?. Яке враження вони справили на Вас? Чи переважа? в них в?дчай ? знев?ра? Чи все ж таки ? над?я?», – таким було наступне запитання, в?дпов?даючи на яке, кардинал Райнер Мар?я Вельк? сказав: «Звичайно, багато людей втомилося. Б?льш?сть з них просто хочуть, щоб ця в?йна припинилася. Але не за будь-яку ц?ну. Вони хочуть свободи, хочуть незалежност?. Вони хочуть мати суверен?тет. ? вони пост?йно говорять нам, що ?х гнобили протягом вс??? ?хньо? ?стор??, ? що цю свободу як нац?? у них забирали знову ? знову. ? вони б?льше не хочуть з цим миритися. Тому заради ц??? свободи багато хто готовий в?ддати все, а для багатьох це означа? ?хн? життя. ? страшно те, що люди, як? залишилися, звичайно ж, дуже страждають, ?, з ?ншого боку, вони також вшановують полеглих у спос?б, який нам насправд? неможливо уявити, з яким трепетом ? з якою пошаною вони ставляться до них, бо для них вони справд? борц? за свободу. ? вони насправд? вшановують ?х як геро?в. Це те, що нам дуже важко зрозум?ти, можливо, через нашу ?стор?ю. Особисто мен? це дуже важко, ? я в?дчуваю велику повагу до цих людей. Вони мають мужн?сть ? над?ю на майбутн?. “? тому, – вони кажуть, – те, що в?ддали наш? полегл?, те, що вони сво?м життям в?дстояли цю свободу нашо? кра?ни, не повинно бути марним. Тому нам треба йти в майбутн?, але т?льки у свобод?”».

Оч?кування сол?дарност? ? дотримання прав полонених

В?дпов?даючи на запитання про те, що укра?нц? оч?кують в?д Заходу, Кельнський архи?пископ зазначив, що, насамперед, вони оч?кують сол?дарност?. «Щоб ми не звикали до ц??? в?йни ? не просто зворушувалися в?д новин, а пот?м переходили до сво?х звичайних справ, – пояснив в?н. – Вони також оч?кують ? спод?ваються на п?дтримку в мирному процес?. Насамперед, вони оч?кують ? спод?ваються, що вони д?йсно зможуть насолоджуватися або в?дчути т? сам? свободи, як? ми сприйма?мо як належне, а також що ? вони зможуть жити в ?С. Вони прагнуть самовизначення, суверен?тету, ? що вони матимуть мир у справедливост?. Вони оч?кують, що ми будемо пол?тично вимагати зв?льнення ?хн?х полонених. Я познайомився з багатьма людьми: матерями, як? по п?втора року не чули про сво?х д?тей, про свого сина. Вони г?рко плакали, вони не знають, що сказати. Вони не знають, чи в?н загинув, чи н?. Щодня вони живуть в невизначеност?: Чи в?н ще живий? Чи в?н там? В?н поранений? Чи може загинув? Що з ним сталося на фронт?? Ця невизначен?сть губить людей. ? вони оч?кують, щоб ми вимагали публ?чно, також ? в пол?тичних колах, дотримання Женевських конвенц?й ? щоб полонен? також отримали сво? права, ? щоб, насамперед, т?, хто залишився тут, могли д?знатися, що з ними сталося».

Потр?бно молитвою “штурмувати” небо

Дал? журнал?ст рад?останц?? “Domradio” поц?кавився, чи хтось в Укра?н? говорив кардиналу В?льке про питання в?йськово? п?дтримки. Кардинал в?дпов?в, що н?хто з ним про це не говорив, бо в?н не пол?тик ? це не його сфера. «Я ?пископ, ? можу лише дати людям духовну розраду, розраду, яка ?рунту?ться на в?р?, ? дати ?м над?ю», – п?дкреслив в?н. ??рарх додав, що «б?льш?сть людей в Укра?н? переконана, що альтернативи так?й боротьб? нема?, яку вони сприймають як боротьбу за свободу», бо мова йде про рос?йське вторгнення в ?ншу суверенну державу, що ? порушенням м?жнародного права.

«Особисто я переконаний, що в к?нцевому рахунку зброя не творить мир, – п?дкреслив в?н. – Як в?руюча людина ? як ?пископ, я переконаний, що найсильн?шою збро?ю в ц?й боротьб? ? молитва, тому що ми можемо молитвою “штурмувати” небо ? таким чином благати Бога, який ма? ?нш? можливост?, н?ж люди».